Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Сергій Щєпкін (1972)

Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Переглядів сторінки автора: 236
Дата реєстрації: 2017-07-02 17:23:54
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.07.25 22:45
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Нехтуючи Богом
(східна байка)

В одній державі цар, її правитель,
Залізною рукою управляв,
І все вишукував собі учителя,
Щоб той на небо доступ показав.
Вже дуже цар хотів, щоб після смерті,
Бо заслужив, вважав він, вже тепер,
Потрапити на небо, і уперто
Свій шлях шукав туди поки не вмер.
Багато вчителів прийшло навчити,
Та цар в усіх них спори вигравав,
За те повелівав їх добре бити,
А іноді у темну опускав.
І ось, нарешті, визвалась людина
Царю на небеса вказати шлях,
Яка на те була її причина –
Відомо їй і там, на небесах.
У день призначений завели в залу,
І посадили поперед царя.
Той на царя уваги не звертає –
Питає про діла в секретаря,
Міністрам всім бажа благополуччя,
Придворним, слугам, навіть пушкарям,
А до царя і слова не озвучив,
І навіть не поглянув на царя!
Та за таке нечуване нахабство
Цар люттю вибухнув! І повелів
Побити так, щоб взнало усе царство,
Яка розправа жде лжевчителів!
Нарешті чоловік направив очі
Царю в лице, й розбірливо сказав:
«Мене поб’ють, якщо ти цього хочеш,
За те, що я тебе не привітав,
За те, що я з пажами спілкувався,
В твоїй присутності уваги не звертав
На тебе на самого! От попався!
Тепер мій час спокути вже настав!
Терпіти буду цю лиху годину
За те, що дурнем був перед тобов,
Моїм царем! А може я не згину?
І якось заслужу твою любов?
Чи не такі слова ти скажеш скоро
Царю царів, володарю світів,
В надії не діждатися відмови
На істинному Божому суді?
Ти ж зараз теж до Бога без звертання!
Твоя увага лиш на своїх слуг!
Подумай лиш, яке те покарання,
Що жде тебе в кінці земних потуг!»

І диво сталось там, а може чудо –
Сповзла з очей царевих пелена!
Відтоді в царстві тім щасливі люди,
Бо їхній цар покаявся сповна!

***