Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Любов Матузок (1961)
Я знаю, что стихам небезразлично: когда, в какие двери постучать( рядки із власного давнього вірша)




Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    …Він уперто не хоче носити обручку і запонки,
    має досвід - частини єднаються в ціле детальками,
  •   ***
    Осені повість, дощем розпочато абзац.
    Сірий сюжет, хмаровиння - наступність династій.
  •   ***
    Прощай, бувальцю, мій не білий світе !
    За голубим гадюччям поїздів
  •   ***
    Цинготні зливи. Дев’ять довгих діб
    не вистачає вітаміну сонця.
  •   ***
    У павутинному лататті
    заснув на зиму лист бузку.
  •   Бажання
    Сиротинець бажань,(пал, як стежку знайому, вичовгую),
    світле й темне підбігли - так схожі! Забрала обох:
  •   ***
    Дощі у відпустці. Городи сухі, як тартинки,
    а кавова ніч – мов кубло і страхів, і зневір.
  •   На сільській вулиці
    В зелень ховається хата
    даху червоним шматком,
  •   ***
    Спати на животі - перекроїти сон у розп’яття:
    простирадловий саван, а тіло жбурнуто на рінь
  •   ***
    Вірний супровід жертви - то кат і сестра-жалібниця,
    і хто перший у черзі , хто другий - цього не вгадаю.
  •   ***
    Ночі труби стічні
    забиваються споминів рибами,
  •   ***
    …А я без тебе - як без сонця…
    Біжу від холоду в пітьму,
  •   ***
    Я тебе відштовхнула – так, певне, штурляють з човна.
    (Я забула деталі, та споминів спазми, мов спалах).
  •   ***
    На підвалинах флірту - химеристим храмом - ти,
    аналогія зламу стосунків - до східців:
  •   Золото
    В одвірках сонця – ти стоїш знічев’я,
    золочений, багатий, як монгол.
  •   ***
    Певне, краще вночі, заховавшись від світу за шторами,
    розіклавши життя на щаблі за дверми сімома:
  •   ***
    І знову дні, як чорні ріки,
    де в очеретянім суцвітті
  •   ***
    Жіночі сукні влітку – прапори,
    що так квітчасто майорять на вітрі.
  •   ***
    Трикутник зв’язку: велорама,
    дорога і серцебиття,
  •   ***
    Вечір жмакає звуки у горлах птахів,
    заїкаючись довгими фразами світла.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки