Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Марґо Ґейко

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Лариса Пугачук, [ 2018-10-14 12:40:30 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо

у коментах під віршем СоМі читалося більш, як коменти, а зібране докупи стало поезією і разом з тим обіймами
Коментатор Даймон Пеем, [ 2018-10-14 12:41:19 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо



О що ви, товариства квіт не гасне,
хай і гілки сплітаються інакше,
і змінюються стовбури, буває,
але ж основи - вся ота безмежність
обличчя кожного, бездонні "я",
що не зникає, - простягни чуття
углиб, життя, й не так вечірку стрінеш,
як ранок мрії і її ж обійми,

розмови теж бувають під вино,
розмови , що народжують реальність.
Коментатор Даймон Пеем, [ 2018-10-14 12:43:34 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо



А імена пригадувати - в них так мало.
Наскільки наше більше без імен!
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-10-14 20:22:19 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо





наче музика безвідносна
мов зерно, котре падає в ...
пам’ятай не гадаючи, згадуй
чари й сяйва, приймаючи світ
у відлуннях звучань, безбережжі
вечорів при зірках & світань
ув обіймах; о, ти би хотів
усіх, але всі вони мрії, чи мрева
у сновидіннях інакших, або

чи ім’я їх любов
або ти це ~ вони
чи вони всі ~ це ти


(?)
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-10-14 20:44:33 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо

все це може трохи здаватися десь-дуркуванням, о Ларисо
але все не зовсім запросто, насправді
це якби паралельна віртуальність

шкода, що багато всякого вже знищено, чи зачищено
і я не зможу зараз наочно Вам показати всякі вузлові моменти цього процесу.

але він був і ще є, хай там що, хай там як


правдиво радий цікавості Вашій
бо часом починає здаватися, що все померло
на цих сайтах, окрім єлею & дрязг нескінченних....
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2018-10-15 10:19:16 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо

та саму іноді відчай бере, як дивлюсь на виставлені мертві рядки, вони камінням лягають на поезію, але живе слово є, і як чую його, радію
дякую Вам, СоМі
Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-10-16 19:30:08 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо



Щоразу інше, в тому то і сенс!
Ми з Сонцем нині зорі загасили.
П'ємо саке, євшан, муншайн, абсент,
Для танців ні снаги нема, ні сили,
Як Місяць зійде - буде знов усе!
Але ми ще нічим не закусили
І ніц нема - довкола голі схили
Тому нехай несуть із тучних сел
Пожертви, що тобі завжди носили
О Демоне,
хто ж нас іще спасе?!
Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-10-16 23:35:16 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо



Вони - це ти а ти – вони
Між зір причалили човни
У плоті шибениці сни
Зачаті в них чужі сини
І всі безцінні - без ціни
Стрибає білка з них і в них
Ковток-ковток і ще ковтни
Вже чутно шепіт з-за спини:
Гляди уп'єшся до весни!
О лезо Оккама спини
Ти ці потоки новизни!
Від них фонить фонить фонить
А так бракує глибини!
Та ще і Вісник сатани
Бажає знов продати мить
Злякались ніжні кажани
Ти знаєш Сонце хто вони
Оці панянки і пани
Що плодять плодять табуни
Женуть пегасів з цілини?
Від них у скронях стугонить
Чи я допилась до мани?!

Магістре, милий, де ж ти зник?!
Коментатор Даймон Пеем, [ 2018-10-24 15:52:17 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо

Що час для нас - якщо не міра жесту?
Тебе, Марго , торкаюся - це час,
а не торкаюся - безчасся, певно? )
Коли торкаюся, то прагну глибини? ))


Тієї, що бринить назустріч яро.


Заходиш в імена - в Марго, в Тамаро...
Виходиш потойбіч, де все стократ,
де насолоди води безтілесні
розмили береги, де я не я,
а безкінечний плин, така протяжність,
до потойбіччя іншого - з нудьги
такі, як я, вертаємо в цей світ.

О не один він, мов калейдоскопу
буття кружляння барвне - обирай,
де, ще не був, чи вже бував, чіпляйся
собою міцно берегів й пірнай...

І спершу все так барвно, так чудово )
А потім - те саме, призвання тягне...
Коментатор Даймон Пеем, [ 2018-10-24 16:19:51 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо


Флегматик Місяць - відбере у Сонця. )

А в темпераментній Марго усе своє.

Та вогник тільки засвіти - зберуться
і люди й нелюди, всіляке різне, -
тому з вогнів найкраще брати чарні?
вони nfrb невидимі за колом.

Все інше - лиш породження вогню,
крім, звісно , музики й сердець жіночих...
Коментатор Даймон Пеем, [ 2018-10-24 16:26:34 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо



До Сонце Місяця - беріть гітару )
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-10-24 18:01:28 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо

(лірична інтерлюдія, запросто):



Марґо тепер у ролі Коломбіни
& це прекрасна роль, нмсд
хай Вигадка рядно своє пряде
сріблисто~золоте~жовтнево~плинне

усі можливі барви безпричини
& брами осені сяйливий декаданс~
чудуються на сей магічний танц
масовники глухонімої пантоміми

Даймон з гітарою, СМ на дримбі
трохи джаз~
заллято в лямпи свіжий гас
& темносині очі в ночі, нині
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-10-24 18:03:45 ],
на сторінці поезії     "Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко"   Ґейко Марґо

(трохи ностальжі, але, ну):


було давно тепер неправда
зірки у мариві спливали
всміхалася суєтна слава
заводила пісень

кружляли від & до мангала
навали привидів горлали
& листя розкіш драпувала
осінню карусель.....




віддає із уклінностями гітару далі....
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-10-26 21:10:51 ],
на сторінці поезії     "Питимеш зі мною?!"   Ґейко Марґо




хмільне чи безневинне
у віршах~бурштинах
містерії видіння
рапсодія бедлам
піно~нуарна піна
все до вподоби нам
при сполохах камінних...

& ще гітарний twang
Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-11-01 22:34:41 ],
на сторінці поезії     "Осіння меланхолія"   Ґейко Марґо

Шерхотіння. А чому в кінцівці Рахіль?
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-11-02 12:17:21 ],
на сторінці поезії     "Осіння меланхолія"   Ґейко Марґо

Прекрасний образ журавля! Свіжо, сильно, Марго, чудово!
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-11-02 23:07:41 ],
на сторінці поезії     "Осіння меланхолія"   Ґейко Марґо



крук що руками за небо узявсь
зтріпає хмари & в листопаді
місто засиплють безтямні
псів голоси
Коментатор Галантний Маньєрист, [ 2018-11-05 20:14:36 ],
на сторінці поезії     "Осіння меланхолія"   Ґейко Марґо




* * *

Таку погоду можна тільки пити.
Гулкої осені бродильна мла.
Палкі «прощай» ковтаю, ніби квити -
та всю печаль не вибрати до дна!

В очах осінніх вихор падолисту,
гербарій драм, і дим, і далина,
і невимовний щем безодні вмісту,
як би вини, що схильна до вина.

Як би обіймів, зітканих із глиці,
зелено-синя неба таїна -
де стража сосен, мов і не в’язниці,
і білий вирок – не земна ціна.


................................

.................................
Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-11-07 13:53:22 ],
на сторінці поезії     "☀️&🌛"   Ґейко Марґо

рефлексія на
http://maysterni.com/publication.php?id=135878
Коментатор Василина Іванина, [ 2018-11-07 14:52:53 ],
на сторінці поезії     "☀️&🌛"   Ґейко Марґо

чудово...
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23