Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Марґо Ґейко

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Серго Сокольник, [ 2018-01-17 22:03:38 ],
на сторінці поезії     "Ні! Ще можна спинитись"   Ґейко Марґо

Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-02-04 16:12:04 ],
на сторінці поезії     "Ме́та -"   Ґейко Марґо

Коментатор Рудокоса Схимниця, [ 2018-02-05 22:20:29 ],
на сторінці поезії     "Інфернальниця"   Ґейко Марґо

Крізь пальців загострені тіні хиталось підстрелене сонце,
А профілю розчерк нервовий дражнив, і сліпив, і тонув
На денці фужеру шампана. Ця жінка і Ви – незнайомці,
Спрозорене плетиво візій із Божого віщого сну.

Витьохкують птиці багряні – не добрі, не злі – випадкові.
Їх гнізда несправжні в каратах застиглих незбутих бажань.
Ця жінка для Вас невідома – цариця зміїної крові…
І сукні лускаті узори так прагнуть гарячих торкань.

Чи ж Ваших? Ви істинно вірите – Ваших, отих гарячкових,
Аж зійдуть нараз пухирі, зазоріють булькато у біль.
Пронизливим сяєвом в руки впаде її пещена голість,
Інферно відкресне під серцем, почнеться правічний двобій.

Ви хочете воєн, Трістане новітнього часу, дитино, –
Яке ж підборіддя гладеньке: шовкові ясирні дари…
А в неї лопатки болючі, бо має на дзвінкості спини
Два гострих обрубки кривавих, що вже не підкорять вітри.

Лиш сонце укотре рождалося ночі на рану відкриту,
Лиш пальці шукали похилість плеча і окличність грудей.
Ребром від ребра улягала вовчиця впокорено-дика,
Ховалася смерком на спомин. Коштовна цариця-трофей.
4.02.18.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   23