Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ігор Деркач (2018)
Я ще є і муза не минає,
поки йде до осені весна.
Геніїв поезії немає.
Є лише поезія одна.


Інфо
* Народний рейтинг 6.203 / 5.42
* Рейтинг "Майстерень": 6.214 / 5.5
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 1.014
Переглядів сторінки автора: 57969
Дата реєстрації: 2018-02-10 13:13:43
Школа та стилі: Класика
У кого навчаюсь: Світочі української поезії
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 11:30
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Сміється, пересилюючи плач,
моя столиця юності - Деркач,
де істину і денно, і вночі
морзянкою віщали деркачі.
Почути пісню в небо полечу.
Ніде не тісно птасі деркачу.
Воюю і пером, і перначем,
а войовничих мирю деркачем.
Не дуже пригощаю калачами,
аби не торохтіли деркачами,
а як надокучають деркачі,
шануймося у себе на печі.

Найновіший твір
Із дна зеленої твані
***
А таки... буває де-не-де,
що один баран із булавою
не іде...
але людей веде
у чужу кошару за собою.

***
А злодієві інше не дано
як бути у компанії поганій.
Але якщо воно
іде на дно,
то виринає у зеленій твані.

***
А куцому до зайця є одна
дорога, що веде його угору,
але вона
ось-ось досягне дна
і поведе до унтера мордору.

***
А в Україні зайві генерали
або верховний офісу – двійник,
тому й міняло,
що надиктували,
бо десь-то мало того, що не втік.

***
А ми, таки, плазуємо до миру
і, може, Україні повезе,
якщо кумири
хоч на йоту щирі,
як менеджери, у обоймі ze.

***
А нашу дорогу «еліту»
в Америці за дурнів мали,
бо танцюристу
і туристу
на сцені кеди заважали.

Реляція
А у Європу нам іти не пізно –
і Томос є, і армія в бою,
і декому забороняють... візу,
і... ні на яку голову не лізе
те, що обрали люди на свою.


03/24