Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Христина Сікора (1990)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-03-27 19:21:35 ],
на сторінці поезії     "Гори -сині, хмари - білі"   Сікора Христина

"важезна брила". "камІнна" - та що з каміну. Але каміни з брил не складають. З каменів або цегли - так. Може "Кам"яна неначе брила". Але така інверсія трохи випадає із стилістики. "Поверхневий, нечіткий" - без й. Рима трохи скаче. Відчуваєте?
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2018-03-27 19:37:00 ],
на сторінці поезії     "Гори -сині, хмари - білі"   Сікора Христина

Камінний хрест - є книга. Я її читала підлітком.
Якщо не знаєте значення слова, Олександре, навіщо писати про камін?

Авторка заслуговує на оцінку, текст варто шліфувати. Але є потенціал.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2018-03-27 19:39:03 ],
на сторінці поезії     "Гори -сині, хмари - білі"   Сікора Христина

https://uk.wikipedia.org/wiki/Камінний_хрест_(фільм)
Коментатор Христина Сікора, [ 2018-03-31 17:09:24 ],
на сторінці поезії     "Гори -сині, хмари - білі"   Сікора Христина

Категорично не згідна з Вашим трактуванням прикметнику "камінний".
КАМІННИЙ 1, а, е. Те саме, що кам'яний. Надходить [Зет] з величезною брилою камінною (Леся Українка, I, 1951, 446); Гаряча вода тече з розколини в камінній горі і утворює цілу річку (Іван Багмут, Опов., 1959, 32); І між камінних мурів за штахетом Округлих яблунь темний кущ процвів (Микола Зеров, Вибр., 1966, 33); — Я потрафлю.. зломати [зламати] той твій камінний спокій!.. (Іван Франко, VIII, 1952, 118); Заговорив [Матвій], спинивши камінний погляд на попові (Іван Ле, Наливайко, 1957, 119); Воскресайте, камінні душі, Розчиняйте серця й чоло, Щоб не сказали Про вас грядущі: — їх на землі не було... (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 83.

Щодо "й" згідна, пропустила цю помилку.

Де конкретно, на Вашу думку, скаче рима?
Коментатор Вікторія Торон, [ 2018-05-17 12:00:32 ],
на сторінці поезії     "Смерть"   Сікора Христина

Сумний вірш. Гарний образ тліючого під дощем поліна, що зберігає жар всередині. "твою любов відпустити" -- збій ритму через наголос у "твоЮ".