Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Катерина Боброк (1981)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   спи
    на східному базарі рим-невільниць
    багаті слова шукають спільниць
  •   зброя
    я знаю що ти скажеш - не кажи
    хоч маєш це віддати - не давай
  •   Метро
    стосунки між нами як від початку Бог створив - взаємні і прості.
    а тепер пауза. уяви запах хліба вдосвіта на капустяному листі
  •   хустка і вишиванка
    реєстровий янголе-характернику розпали-но люльку
    востаннє пасивно вдихну твою дим-душу усіма ярами
  •   вічність
    молись над її лоном, бо в ньому тепер твоя вічність
    ще поки крихітна, як зірка, віддалена і спокійна,
  •   Каштан
    рудим каштановим лапкам так личить срібна гальваніка
    зачитана на ходу газетка котиться аж третім парком
  •   Човни
    Звужую і звожу світ в одну молитву
    слова-човни тихі розвертаю змістом
  •   Фото
    бруківка, листя, вечір, ліхтарі
    сорочка жовта, теракотове пальто
  •   Опера
    любити тебе - це переходити в туман автомагістраль
    боротися за тебе як Василь Сліпак за французький містраль
  •   перебуваючи в любові
    ...і зовсім не боляче дивитись у фокус зіниці Божого ока
    на ледь захмарене з райдужкою вранішнє сонце понад полями.
  •   Ко Ко
    Ледь дихаючи пригорнуся до грудей
    торкнусь сережкою картатої сорочки
  •   рука до руки
    Понад вечір торкнеться рука до руки
    білим човником вдариться серед ріки
  •   ми
    на верхівці схилу років облаштуємо первісну стоянку,
    якщо хочеш,
  •   любов
    любов-море впадає в небо
    любов-небо впадає в космос
  •   Рана
    рану на животі зашито жіночим волосом
    заліковано деревієм на ліжку з соломи.
  •   Ноктюрн
    перед сном заплановано втечу за вітром
    вип'ю й вилечу от би зі швидкістю світла
  •   Доторк
    хоч інколи торкайся моїх рук...
    хоч здалеку - уявно-віртуально.
  •   Наснився
    а ти мені наснився, моє серце,
    так, ніби ми на "ви" чужі й далекі.
  •   це...
    злови це у вранішнім промені
    примруженим кутиком посмішки
  •   Найкращий подарунок
    перша ознака осені -
    пожовклі книги складені стосами
  •   Шаветка
    філософія кожного заходу сонця - аз воздам
    коли всі засинають спокійно окрім чумаків і їх варти
  •   ДТП
    Після цієї ДТП у бездомного серця ретроградна амнезія.
    Отже стіни його не вилікують, а спогади не зігріють.
  •   Одужуй...
    розкажу тобі казку. спокійно, впівголосу, довгу-предовгу,
    обіпершись долонею в щоку, а другу поклавши на лоба -
  •   сила волі
    буря в голові перевертає мотлох шкереберть догори ногами.
    та двірничка сила волі напоготові з віником і пакетами.
  •   Я люблю Вас
    я люблю Вас за те що Ви є
    і люблю Вас за те що це Ви
  •   хто любить
    вогкою смугою між водою і сушею
    дихають хвилі
  •   неписьменні
    коли кохання взаємне - вірші не пишуться,
    бо закохані кохаються і їм не до віршів.
  •   Благослови в дорогу
    Благослови мене в дорогу, а як обіймеш,
    то не відпускай ні за що, бо втратиш спокій.
  •   Там
    в шовковій майстерні неба розсипано бісеру-перлів без ліку
    з єдиної блакитної пошепки заведу мову - вислухай Боже..
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки