Пролетіло літо чи здалося,
Що вітри розвіяли тепло,
Бо на мокрій грядці ще і досі
Не усе як слід перецвіло?
Пролетіло літо, – промайнуло
Стрімко так, неначе щастя мить,
Що поспішно канула в минуле,
А назад вертати не спішить.
Пролетіло літо, – відгоріло,
Мов багаття сокровенних мрій
У душі моїй осиротілій
І, з тих пір, зажуреній такій.
Пролетіло літо, – відбриніло,
Наче річ невмілого митця,
Що слова пускаючи, як стріли,
Не влучає ними у серця.
Пролетіло літо…
22.09.14