Зволожені туманами сади
Притишено шурхочуть падолистом,
Щоб не почув ніхто у середмісті
Розбудженої осені ходи.
Напевне, так – не кожен радий їй
Обвітреній, розпатланій, холодній,
Зістареній красуні химородній
І водночас – привабливій такій.
А я люблю згасаючу красу
Затьмарених негодами пейзажів,
Якими вірша не переобтяжив,
Оці слова ладнаючи в строфу.
18.10.14