Немає часу причиняти двері тихо
Ти щойно вийшла, і весь світ розпавсь на друзки
Ми поспішали жити вільно, жити дико
Пігулок від дитинства ми прийняли вдосталь

Приспів:
Мала кумедна смерть,
Ти гостриш леза бритв,
Крадеш мої слова,
Збиваєш серця ритм.
У мене на устах
Терпкий настій отрут
Я п’ю його до дна -
Вино, любов та блуд

Пройдіть повз нас та нам пробачте наше щастя
Ступити в тридев’яте царство вам завадить страх
Ми мрії на палких устах або прокляття
Для тих, хто бачить лиш трюїзм в моїх словах

Приспів

Костюмований бал почуттів лиш підсилить жагу до страждання
Адже маски приховують сльози й тремтіння на спраглих устах
Ми повинні піти доки стихне останній акорд, без прощання
Я дивлюся у очі глибокі твої й вже не відаю страх

Мала кумедна смерть,
Ти гостриш леза бритв,
Крадеш мої слова,
Збиваєш серця ритм.
Я щойно вийшов в світ,
Покинув отчий дім,
Я б рахував до ста,
Та ось вже двадцять сім…
Я ухопивсь за край,
Відскочив з-під коліс,
Я не потраплю в рай,
Але навік залишуся
Таким.