Повніє тиша, всотуючи голос
Останніх крапель зливи за вікном.
Так гуркотіло, так за щось боролось –
Чи повернеться колосом зерно.

А чи по тріщинах стече даремно,
Не напоївши спраглої землі.
Вслухаюсь в теплу тишу чорнозему,
Де сходять словом вірші на ріллі.

10.11.2016