Небо: згущається планетою
з ультрафіолету.
Простір: місяцями скочується з апогею
перигеєм гір,
лілово застиглих, наче потоки
зниклих енергій.
Прірва: зціплюється й пружна порожнеча
чавучить імлу
до синявості туману.
Вже стихли голоси, вже катафоти
згасли в темряві,
й прибульці стали деревами
у нетрях розплесканих…
З них, мов остання думка, зонд рятувальний
вивертається до світла.
2017