як ми товаришували з тобою & спільно старіли
робили дітей кохали миттєвості у вині
ставали до праці та й напинались жили
вбивали безвісти знову на іншій якійсь війні

загалом не було особливо змісту
чи у натхненні до теми чи спогляданні собі
карбувати чуття таврувати звичкою пристрасть
безодні міста зірки що звістки & скарби

усе тільки плин крізь час до забуття на вихід
мовчання що править за згоду проте означає ні
насильство безпосереднє немовби видихи~ вдихи
чи є цеглинці різниця де місце їй у стіні

коли ми тримали світ якого немає на ділі
де на тромбоні свінгує абсурд на проспекті снів
слова з потойбіччя книг яскріли & мерехтіли
позлочували карнавали та реготалися з них

чим певніше відстань тим поетичніше дійство
що сутінковіш обставини то гарячковіший зблиск
неабияк окремість небудь~ чого нині й прісно
перебуває вовіки між нами із нами щезає кудись