Тшш...
В тиші тиш шелестіння любові.

Шумом, шурхотом крил, мій янголе,
Прилітаючи в час босоногої втоми
Вирощуй, плекай мене!
Повертай мені віру знайому,
Забуту, знайом мене з нею заново.
Я увічнена в шепоті правди, що із уст твоїх вилітала спрадавна.
Переповнені наші з тобою долоні дарами.
Задаровуй мене, як я тебе задаровую дякою.
Дякуй мені - я тоді почуватимусь совісно меншою,
Жменькою ласки, що сотворена є для когось невідомого.
Я замешкаю в ньому, як ти у мені замешкуєш - золотом слів.
Голосом, змахами крил,
Радістю, радосте, дай мені сил і солодкостей! Де
Дні добігають ночей, і кусають їх праведно
За зміїні хвости, за право бути простими і прощеними,
Бути дрібними і нерозумними в щасті,
Блискавичністю скорення, янголе, знову і знову дивуй.
Голосно впевнюй мене, вразливу, непевну свідомо,
В тому, що всяка любов має сенс й незбагненну красу.
Покажи мені істинність святости!
Не мовчи у мені, і в іншому я не мовчатиму.

Прилітаючи в час босоногої втоми душі,
Серед плетива помислів, поглядів, променів, зламаних дзеркалом вічності,
В тиші тиш, дивно-шурхотом крил, зароджуй в мені шелестіння любові,
Жменьку ласки у мене вкладай
Для когось відомого.

05/05/17