зліва юрбились химери облізлі
чийсь та кінець обіцяючи близько
справа заходив хор мантикор
сяяв у блискавці брук~ мельхіор
кривди століть набивались тісно
через уривки сутяжних істин
грець як є транслювався скрізь
нон~ стоп гала~ ніч бенефіс
у фальцеті що геть кришився
зяяв звих пост~ апокаліпсичний
& котились у небо пляшки
& гвардійці ще вчора зі шкіл
& пітьма з-за очниць примар
сон чи жар ✴ нуар~ сінема
✴,~
яких мій ангеле знесиль ще
& втіх відлюдських ще яких
най брудно льодяніє сніг
хай вітер незворушно свище
бо світом що запекло звик
блукають злидні лиш & вірші
щоб оминуть якнайвірніше
порожні зливи золотих
& місяць у зіницях вічей
немов гачок не то гаплик
над прірвою мізерних слів
на пам’ять часом ніби вічну
✴,~
кіна яскраві з кров’ю
не достають нерв
у відступі із поля
вмираючих & мертвих
з вигляду випадкових
& випадкових не
вітер дме попіл
всього що
нема більш
поки оце йдеш