зліва юрбились химери облізлі
чийсь та кінець обіцяючи близько
справа заходив хор мантикор
сяяв у блискавці брук~ мельхіор

кривди століть набивались тісно
через уривки сутяжних істин
грець як є транслювався скрізь
нон~ стоп гала~ ніч бенефіс

у фальцеті що геть кришився
зяяв звих пост~ апокаліпсичний
& котились у небо пляшки
& гвардійці ще вчора зі шкіл
& пітьма з-за очниць примар
сон чи жар нуар~ сінема


 ✴,~


яких мій ангеле знесиль ще
& втіх відлюдських ще яких
най брудно льодяніє сніг
хай вітер незворушно свище

бо світом що запекло звик
блукають злидні лиш & вірші
щоб оминуть якнайвірніше
порожні зливи золотих

& місяць у зіницях вічей
немов гачок не то гаплик
над прірвою мізерних слів
на пам’ять часом ніби вічну


 ✴,~


кіна яскраві з кров’ю
не достають нерв

у відступі із поля
вмираючих & мертвих

з вигляду випадкових
& випадкових не

вітер дме попіл
всього що
нема більш
поки оце йдеш