День, наче пес
В постіль услід іде
У моїх думках ллє батьківська кров
Сто літ поспіль днесь

Ізнов у тій долині
Вбрані в блакить кістки
Хлопці-солдати, старими не стати їм
Кажуть: як твій син?

Віє з історії
Армагеддонський жах
І всякий говорить, та жоден не слухає
Не зійтись ніяк

Чи така ціна свободи
Темрява могил
В неньку-землю лагідну
Зрештою, лягти