Віками Україну ґвалтували
її відвічні браття-вороги.
Брехню за правду часто видавали,
історію кували в ланцюги.

Зі зрадників все витязів ліпили,
героям Неньки ж – ставили тавро.
Старалися позбавить її сили,
щоб тік назад уже й старий Дніпро.

Споруджували пам’ятки наймитам,
давали їхні ймення городам.
До їх підніж вінки носили, квіти
й наказували це робити нам.

Історію у творах вивертали
назовні хутром, ніби той кожух.
Най істини невільники не знали,
щоб придушити геть бунтарський дух.

Синів, Вітчизні відданих, гнобили,
гноїли в тюрмах, дальніх таборах.
Їх по Сибіру всіх розпорошили,
мов Калнишевського тримали в Соловках.

Історію потрібно відновити –
скажу і ще казатиму не раз.
Лиш істина дорогу всім освітить,
вона в майбутнє нам дороговказ!

11.07.2018