як ми, із грудневої вогкості
ввійшли до ампірної зали
голодні й лихі, зухвалі
навряд було що втрачати

гортензії між померанців
венеціанські дзеркала
боги & герої на фресках
у залі галюцинацій

усе, що дурні обіцянки
фрагменти дотепних квестів
дитинна незграбність &
десь там ~
царство небесне у славі

ще не ставали чуттями
слова & майбутні тексти
у сутінковому струмі
відлуння, що тліло між нами

святкові енергії міста
назустріч розхристані струнко
ніким не кохана юнко
за мить, як прокинутись, разом



ibid.

не приймаючи справжнє за дійсне
ти припнутий до цього дійства
зі смаком анріеліті

де сплелися вже дещо оскомні
перелесні квити іроній
дивний чар & свічадний тлін

шедевральні твої антитези
не існують без екзегези
хоч її не потрібно їм

непомірності & надзусилля
спричиняються до безсилля
у парадних кайданах рим

що печалі & що умови
тихий Боже, зішли Любови
бо нічого немає, крім