Мовчи, закриємо наразі тему цю
За будь-яких обставин, ні півслова.
Насипала у душу пригорщу свинцю
ця невагома млосність пелюсткова.

Не спромоглася на вітрилі сновидінь
від телефонного дзвінка зомліти.
З нудьги раптово повернусь, мене зустрінь
на роздоріжжі осені та літа.

Обійми зрушать гори самоти, а ти
розправиш крила, закружляєш п’янко
у вальсі ніжності. Не бійся теплоти,
у небесах палає серце Данко