Голубий серпанок спрагло із цеберця п'є
у долині прохолодне молоко туману.
Дай напитися любові, джерело моє,
і медовим поцілунком причасти кохану.

Загубилися у травах весни осяйні,
та душа заголубіла в волошковім раї.
Залюби мене до млості, подаруй мені
ту мелодію кохання, що гітара грає.

Доторкнися лебедино до чуттєвих струн,
ось послухай калатає серце безупинно.
Ти мій легіню сердечний, -пристрасний чаклун.
Ділим яблуко спокуси на дві половини.

Зашарілись на раменах маками вуста,
в срібних росах стелить літо килими парчеві.
Царини ясна кульбабка - зірка золота,
вік би квітнути жасминно у твоїй любові.