У Кнесеті панувала ідилія. Чорний як свята земля негр чистою арабською мовою повчав з трибуни парламенту радикальних іудеїв, як їм жити у власній країні. Депутати схвально трясли пейсами, кивали ярмулками, хором вигукуючи «Лехайм!». В голову закралася думка, що тут щось не так, якась нестиковка як шпичка муляла свідомість. А негр попався говіркий, трохи схожий на Обаму, після кожної сказаної фрази сміявся від вуха до вуха і плескав у долоні. Сам собі, мабуть.
І раптом я прокинувся. Глип – навпроти, на повну потужність, працює телевізор. По 112-му каналу виступає Рабінович, чистою російською мовою розповідаючи українцям як їм жити. Такої щирої та переконливої людини ще пошукати. Добре поставлений голос, довірливі інтонації , чудовий костюм, міцні зуби та сліпуча посмішка верткого купипродайки викликають захват від того, як професійно він вішає локшину на вуха власним громадянам. А вони й вірять!
«Людоньки!» - хочеться гукнути на весь всесвіт.- «Схаменіться! Ця людина – професійний злодій, місце якому в тюрмі!»…марно. Ніхто не чує, нікому не потрібна моя правда. Опозиційний блок «За життя» впевнено торує собі шлях на політичний Олімп. А Москва зустрічає цього верткого хитруна з відкритими обіймами.
В пам’яті спливла вся біографія цього пана, яку старанно приховують від громадськості, як свого часу біографію тричі судимого Януковича. Не полінувався, поліз на антресоль і видовбав з його нутрощів стареньку підшивку газет «Известия». Знайшов потрібну, читаю:»…
" …майбутній політик у тюрмі сидів кілька разів, загалом близько 10 років, частину цього терміну намагаючись симулювати божевілля.»
А ось стаття з інтернет-газети «Политические Известия в Украине» від 14 серпня 2017-го року
« Рабінович був заарештований за обман відомої в Харкові і в усьому СРСР людини - легендарної льотчиці-героїні Валентини Гризодубової, дочки також відомого льотчика Степана Гризодубова.
Вадим Рабінович дізнався, що на одному з підприємств почався випуск дефіцитного лінолеуму підвищеної якості. Втершись у довіру до своєї землячки (Рабінович також з Харкова) - Гризодубової, він переконав її в тому, що хоче реконструювати будинок-музей сім'ї Гризодубових в Харкові. Зворушена жінка похилого віку вибила під це безкоштовне виділення будматеріали, включаючи лінолеум, на мільйони рублів. Практично вся партія зникла. А точніше - була продана Рабиновичем на чорному ринку. Дізнавшись про це, Валентина Гризодубова написала заяву в міліцію і Рабіновича, заарештували.»
Щоправда, через деякий час випустили. За однією з версій - після втручання КДБ. Але Рабінович незабаром попався на спекуляціях товарами. Після чого, за активної участі Гризодубової, справа щодо його мільйонних розкрадань будматеріалів, відпущених на музей сім'ї льотчиці, нарешті дійшла до суду. Рабінович отримав 14 років в'язниці. Хоча весь термін він не відсидів, а вийшов в 1990 році. Грошей, виручених за лінолеум так і не знайшли. Сума складала близько півмільйона рублів. В часи незалежної України з екранів підконтрольних йому телеканалів часто звинувачує своїх колег у Верховній Раді в корупції та організації злочинних схем. Проте в Харкові, звідкіля він родом, багато хто досі пам’ятає, що гроші на життя «борець з корупцією» отримував, обкрадуючи людей та країну.
Отже, про все по порядку.
Стартував він з розкрадання, в тюрмі сидів кілька разів, загалом близько 10 років, частина це терміну намагаючись симулювати божевілля.
Зараз 64-річний депутат Вадим Рабінович з екранів підконтрольних йому телеканалів часто звинувачує своїх колег у Верховній Раді в корупції та організації злочинних схем. Однак у Харкові, звідки він родом, ще багато хто пам'ятає, що гроші на життя «борець з корупцією» отримував обкрадаючи людей і країну.
Вигнали за «аморалку»
У 1970 році юний Рабінович вступив до Харківського автодорожнього інституту, а вже в 1973 з тріском вилетів з формулюванням «за аморальну поведінку». Сам депутат у своїх інтерв'ю неодноразово намагався уявити себе дисидентом.
«Я складав кросворди з політичним підтекстом, тому мене забрали в армію», - заявляв він журналістам. Але служив майбутній олігарх в секретній частині ППО. А за словами радянських офіцерів, політично неблагонадійної людини ніколи не взяли б у секретну частину.
Втім, подібних розбіжностей в біографії Рабиновича, які вказують на тіньову сторону життя цього діяча, буде ще багато.
Злодій в бігах
Наступний етап свого життя Вадим Рабінович так само намагається представити, як боротьбу заскорузлої радянської системи з ініціативним молодим підприємцем.
Тим часом, кажуть ветерани ОБХСС, у становленні Рабіновича не було нічого ідейного. Він просто завжди шукав де б украсти.
У 1975 році Вадим Рабінович повернувся з армії і відразу отримав посаду майстра в будівельно-монтажному управлінні Харківського міськвиконкому.
Як вчорашній студент-невдаха автодорожнього інституту зміг влаштуватися на таку роботу? Відповідь, кажуть джерела, проста – зібрався одружитися. Вадик Рабінович «закрутив» племінницю харківського обласного прокурора Івана Цесаренко. Впливовий дядько став покровителем юнааи, допоміг йому влаштуватися на вигідну посаду. Але майбутній нардеп надій не виправдав, і швидко прокрався.
У 1980-му році, його вперше заарештували. Звинувачення - розкрадання в особливо великих розмірах. Сам Рабинович пізніше скаже, що вкрав три рулони шпалер. За, що, мовляв, і поплатився. Але зміг викрутитися і вийшов на свободу. А в 1983 році знову був заарештований за таким же звинуваченням.
За словами Рабиновича, справа була в тому, що він організував підпільне виробництво кришталю і дерев'яних дверей.
Однак, за даними нашого джерела, який на початку 80-х працював у правоохоронних органах Харкова, шпалери і двері тут ні при чому.
Рабинович зазіхнув на святе - обдурив легендарного героя війни
Йшлося про розкрадання 250 тисяч рублів, виділених на облаштування в Харкові будинку-музею родини льотчиків Гризодубових. Оскільки, в цей час знаменита льотчиця-героїня Валентина Гризодубова жила в Москві, Рабінович відправився до неї з проханням, вже тримаючи в голові свою першу аферу.
Ось як описує історію з музеєм в одній зі своїх книг Едуард Ходос, громадський діяч, колишній глава однієї з єврейських громад Харкова:
«Чи то самостійно, чи то хто порекомендував, він«виходить » на легендарну льотчицю, Героїню Радянського Союзу Валентину Гризодубову, чий шлях у небо починався в Харкові. Саме цю грізного характеру жінку, чиє ім'я приводило в трепет навіть чиновників Ради міністрів і ЦК КПРС, він вирішив використовувати у своїй комбінації. Розрахунок виявився безпомилковим »,- пише Ходос. За його версією, завдяки Гризодубовій Рабінович отримав доступ до дефіцитних будматеріалів на будівництво музею. Будівельні матеріали - лінолеум, паркет та інше, були виділені Рабіновичу на суму майже 250 тисяч рублів (гігантська сума на ті часи, коли середня зарплата була 200 рублів; за офіційним курсом 250 тисяч рублів дорівнювало 450 тисячам доларів, а за курсом чорного ринку - 70 тисяч ). Але до музею з цього добра не дійшло нічого.
"Документально вдалося встановити і підтвердити факт продажу 500 кв. м. лінолеуму та інших виробів на загальну суму понад 11,5 тисяч радянських рублів через магазин« Меблі » у Вільшанах під Харковом. «Куди поділася решта московської партії? Можливо, слід її загубився в квартирах і на дачах знайомих самого Рабиновича », - йдеться в книзі Ходоса.
Льотчиця Валентина Гризодубова в той час була всесоюзною знаменитістю, тому, як тільки вона дізналася про зникнення будматеріалів, Рабіновича взяли в оборот.
Він сів, але завдяки зв'язкам у прокуратурі (за іншими даними - в КДБ) вийшов з в'язниці ще до суду через 9 місяців. І відразу кинувся в біга. Адже справу про розкрадання музейних грошей не закрили. Майбутній олігарх бігав від харківських правоохоронців майже два роки, і ніяким цеховиком, як пишуть його біографи, в цей момент не був. З Харкова колишній майстер БМУ поїхав з двома склопакетами, які були тоді досить дорогі. Один з них обміняв в Ташкенті на партію скляних стопок, які потім у Харкові продав під виглядом кришталевих. Звідси і міф про кришталевий бізнес.
Другий, вже в Ризі , обміняв на дверні заготовки, після чого в Коломиї перепродав їх приватникам, які займалися невеликим виробництвом.
Але від маховика правосуддя врятуватися йому так і не вдалося. І він був знову заарештований все по тій же справі про розкрадання будматеріалів для музею. В СРСР розкрадання держвласності в великих розмірах і махінації на святому - пам'яті про героїчне минуле льотчиці Гризодубової, каралися як тяжкий злочин. За це могли навіть розстріляти. Для того, що б уникнути відповідальності, Рабіновичу навіть довелося прикинутися шизофреніком. Протягом 4 років майбутній політик зображував божевільного. Однак експертиза в московському Інституті ім. Сербського підтвердила - підсудний при здоровому глузді.
Цікавий факт - фахівці Інституту ходили на засідання суду під виглядом простих відвідувачів. І їх висновок також був однозначним - людина симулює божевілля.
10 лютого 1984 він був засуджений Харківським обласним судом до 14 років позбавлення волі у виправно-трудовому таборі суворого режиму з конфіскацією майна і забороною займатися професійною діяльністю протягом 5 років.
Більшу частину терміну Вадим Рабінович відсидів в Диканівській колонії в Харкові. Там спритник, за інформацією наших джерел, познайомився зі своїми майбутніми бізнес-колегами, а також увійшов до кола людей, які були в зоні впливу авторитетної людини Бориса Фуксмана. В ті часи, один із засновників телекомпанії «1 + 1» торгував антикваріатом і був вельми впливовою людиною в сфері радянської тіньової економіки. Свої люди у нього були навіть в Диканівській колонії! Про таке знайомство, Рабінович і мріяти не міг.
Крім того, за інформацією нашого джерела, колишнього високопоставленого співробітника Комітету держбезпеки, Рабинович був завербований КДБ і проходив за документами як "агент Жолудь". Сам він визнає співпрацю з радянською держбезпекою, але запевняє, що він лише недовго симулював свою наклепницьку діяльність, після чого агенти держбезпеки дали йому підписати документ «Про припинення співпраці». Однак, за даними співробітників КДБ, такого документа в той час в природі не існувало.
Також відомо про його прізвисько, якім нагородили його співкамерники - "котлета-аферюжка"
Аферист, друг талібів
На початку 1990-х Вадим Рабинович достроково вийшов із в'язниці. З чуток - завдяки зв'язкам з КДБ. Завдяки зв'язкам, отриманим на зоні, свої перші угоди Рабінович прокрутив разом зі своїм колишнім начальником табірного загону. Потім була спроба заробити грошей зі скандально відомим Лучанським, після чого Рабиновичу закрили право в'їзду в США через корупційний скандал і зв'язки з російською мафією. У 1994 році разом з відомим йому з часів відсидки Борисом Фуксманом і Олександром Роднянським, Рабинович стояв біля витоків каналу 1 + 1. Через кілька років партнерство закінчилося скандальним розлученням, Фуксман і Роднянський прямо звинуватили нинішнього нардепа в шахрайстві і дали йому під зад.
Далі була ще одна афера. За інформацією німецького видання Der Spiegel, Вадим Рабинович був замішаний в угоді з постачанням танків Т -55 терористичній організації «Талібан». І хоча тоді Вадик вже мав ізраїльський паспорт, але це не завадило йому переправляти зброю ворогам Ізраїлю - іранцям. А потім, подарувати Ізраїлю величезну менору, як він говорив "з чистого золота" (згодом з'ясувалося, що вона була всього лише позолоченою), щоб, так би мовити, "замолити" свою провину.
Втім, причетність до афери з поставками зброї призвели до того, що Рабінович став персоною нон-грата в Україні. У червні 1999 року Служба безпеки України заборонила Вадиму Рабіновичу в'їзд в країну строком на п'ять років. Причиною, за повідомленням прес-служби СБУ, стала «діяльність, що завдає значних збитків українській економіці, і в інтересах забезпечення безпеки країни".
Але вже через 2 роки, в 2001-му Рабинович повернувся і рвонув у політику. Зовні тепер він народний депутат і важливий політичний діяч. Але, насправді, за всім цим ховається "аферюжка-котлета", який все життя заробляв обманом.»
Дочитав цю статтю до кінця і задумався: це я про лідера Опозиційного блоку «За життя» таке довідався. А хто ж там у глибинах списках ховається? Хто завтра опиниться в парламенті і буде красти уже в цілої країни? З розмахом? Може підкажете мені, шановні друзі? Хоча, давайте завтра. А нині година пізня і пора спати.
Поруч вмощується дружина і крізь дрімоту чую добре поставлений голос професійного диктора:
- Голосуйте за ваша майбутнє! Голосуйте за Рабіновича!
Провалююся у глибокий сон, де знову опиняюся в Кнесеті, де чорний як свята земля негр чистою арабською мовою вчить євреїв як їм потрібно жити…
26.06.2016р.