Із Михайла Лермонтова

До зла й добра - однаково байдужі,
ви відступаєте завжди без боротьби,
при небезпеці - неухильно ви в калюжі,
а перед владою - зневажені раби.

Юрбою хмурою - історії ізгої -
промайнете, немов фантомів череда,
не залишивши ні ідеї видатної,
ні виявів початого труда.

І пам’яті про вас, з чуттям громадянина,
суддя-нащадок не залишить жодних прав, -
ядучим посміхом ошуканого сина,
чий спадок - кревний батько змарнував.

(2018)