А чи уміємо ми істину шукати,
Коли озвучуємо свої аргументи,
І варіанти опонентів відкидати,
Не помічаючи, де цінні є моменти?
У силі голосу, до хрипоти волати,
Але не чути нової пропозиції.
Як не погодилися, силою ламати,
Аби вигідні утримати позиції.
А чи не ефемерна істина у криці?..
Її розвіює, як ранішні тумани.
Чи буде чистою, прозорою криниця,
Яку уперто захищали, як барани?
Свою нав’язуючи абсолютну правду,
Не віримо у те, що можна помилитись,
Коли слова перетворили у кувалду,
В руїні істини є ризик опинитись.
2019