Шановна громадо сайту, як Вам - отакі непоетичні тексти на сторінках? У час війни завзяті "герої нашого часу" віршують у такому стилі...
Воюють із жінкою.
Окупували сайт і після словесного гамсеління один одного та примирення обрали центром уваги яскравішу.
Коментарі кажуть самі за себе. Хто не знав їх, прочитає отут коментар - і досить..........щоб змалювати персону. Таки не лицарі.
Ніхто не перепиняє такого плодовитого писуна.
Сушко "висміює" все навкруги. Себе висміяти не вистачає глузду! Сором'язливо мовчить про власні погані риси. Заздрісність, зрадництво - бо з друзями розправляється, лицемірність, пристосуванство, брехливість. Власне ЕГО непідсудне. Вульгарні нахили автора стомлюють естетів і відбирають бажання бути на такому майданчику.

На мою думку, автора такого вірша доцільно заблокувати (що я і зробила), не підпускати до поетичного сайту. Хай самопроголошений сатирик-причепа деінде "згинає у позу" свою вугрувату музу, що кришить вінегрет із насмиканих всюди слів.
Я не дозволяла собі таких пасквілів. Подвійна моя зневага такому графоманистому авторові.

Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

Полтавський геній


http://maysterni.com/publication.php?id=141354

Текст образливого змісту, коментарі бридкі, але виказують сутність коментаторів.


Шановний пане Ляшкевичу, невже на поетичному ресурсі немає модерації?
Навіщо Ви створили і лишили напризволяще ресурс?
Задля отаких авторів - Сушка і Чорногуза, які то обпльовують один одного, сотрясаючи ресурс віршами-пасквілями, то нападають разом на незручних?
Яку цінність мають вони та ще Микола Соболь, який періодично допомагачем Сушка виступає у виживанні мене, для поетичного ресурсу - сюди ж зайти неприємно від їхнього словесного "пригощання"... Мені вони не цікаві, майже не читаю тих одноманітних віршів. Всі мої зауваження були задля росту майстерності. Відповідала так, як того заслуговували.
Нарешті зверніть увагу. Чи буду я зрідка на ПМ, чи ні - але ж клімат саме ви мали б створювати.
Своїми коментарями, а це засвідчують авторки сайту, я допомагаю декому рости, вони дякують мені, раді, що я є тут зрідка... Автори нечемні відбивають бажання перебувати на цьому ресурсі. А мій стаж 9 років.
Ще раз пересвідчилася, що двоє друзяк гідні моєї зневаги.
Звідси пішли відомі поети, сайт млявий, оцінювання дивує - 6-ки за пересічні вірші, "кукушка хвалит петуха", нових авторів майже не помічають. Агов, де модерація?
Приберіть вірш образливого змісту із ПМ. Ваше довге невтручання активізує тролів.
Відповіла під пасквілем гостро, Сушко заслуговував.

Не поверталася для щоденного публікування, але нові тексти подеколи афішувала. Непересічний, зрілий автор Юрій Сидорів теж то з'являється, то зникає. Так і я.
Сайт заслуговує свіжого наповнення, розбудови, а не бути звалищем одноманіття, примітивізму, що видається за класику, кон'юнктурщини і графоманії.
Слугуймо Поезії.

Увага

Ось так взимку звертався до громади сайту, модератора Чорногуз. Жалкував, що привів на ПМ друзяку.

http://maysterni.com/publication.php?id=137039

Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

Ложка меду в бочці дьогтю або скільки ще можна терпіти упиричне шельмування?
Звертаюся вкотре до адміністрації сайту «Поетичні майстерні», літературної громади сайту.
Скільки ще часу ми будемо терпіти антихудожні, антилітературні випади у бік високих майстрів графоманських стріл Олександра Сушка, людини, позбавленої не лише літературного поетичного хисту, а й естетичного смаку? Людини, яка не прислухається, практично, до висловлених в її бік критичних зауваг, не працює над своїми текстами, натомість уражена графоманською хворобою словоблуддя, пише по кілька в день горе-опусів, не редагує їх, в яких, замість творити літературу, займається зведенням порахунків зі своїми більш талановитими колегами? Ним, уже цілком очевидно і зрозуміло, рухає чорна заздрість і прагнення будь-що, будь-якими методами вивищитися над своїми колегами. Пише горе-коментарі, до яких майже ніхто не прислухається, натомість його називають «шмаркачем» та іншими всілякими такими назвиськами.
Чого вартий той факт, що на сайті є два Олександри Сушки? Питається, для чого? Відповідь проста – один Сушко ставить іншому Сушкові, які насправді в одній особі, позитивні оцінки 5,5, бо крім самого себе йому таких оцінок ніхто не ставить, таким чином штучно підвищуючи собі рейтинг. Гидко за цим спостерігати, але чомусь редакція «Майстерень» закриває на це очі, не видаляє другого клона.
Певно, вже тонни словесного бруду Сушко вилив на Світлану-Майю Залізняк, яка стільки конструктивних вагомих зауваг йому зробила. Нуль уваги, натомість помста словесна майстрові розлилася сайтом, як нафта океаном.
Я вже не кажу про себе, тут – десятки тонн бруду – Сушко вшанував «дорогого» друга, який привів його сюди, на «Майстерні» на свою, як виявилось, голову. Ось деякі «перли»:

Кожному своє
Поет із дуба у дитинстві впав,
Відтоді пише тільки про природу.
Мені ж Венера водить по губах
Соском рожевим зі смаком ренклоду.

Пишу канцони для пухких наяд,
А баркароли вирлоокій мавці.
Застрягнула фантазія моя
Кілочком у розчахнутій голляці.

Я знаюся, братове, у дівках,
Вони - огонь! Очиці, наче вугіль!
Без Яня Інь - собака без цепка
Чи кухоль без пахкої бормотухи.

До відьми піп підсів на помело,
Оливки віть звисає з аналоя.
Пейзажі для моїх поезій - тло,
Перина - поле бою літгероя.

Описувати лози - не моє,
А як візьмусь, то спучує животик.
Тому, панове,- кожному своє,
Служу Ерато. Музонька не проти.

Або найновіший опус:

Баланс

Гриміло над Парнасом: "Я тут Бог!"-
Аж читачів наляканих трусило.
Від криків світ прекрасного оглох,
Потрібен піп з молитвами й кадилом.

Хтось бринька на бандурі замашній,
А я творю на бубні й козобасі.
У лірики зачовганій лижні
Танцюємо із гумором у вальсі.

Не можу більш дивитися на мед,
Липуче все - солодкі вірші, лахи.
Для мене це занадто, бо естет,
Прихильник сатиричної віагри.

Не пропадуть важкі мої труди,
І думи не проваляться у Лету.
Пегас не товстопуз, і не худий,
Бо має збалансовану дієту.

Є хрін і перець, сіль і часничок,
Смакують страви, бо непісно в роті.
Закінчую хлебтати суп-харчо,
А віршик цей на позитивній ноті.

(бандуру, після мого коментаря виправив «хутенько» на гітару – єзуїтський боягуз! Сушко»)

Пробачте, люди, що завдав вам такого горя, бо мало хто є на сайті, кому б не дісталось від Сушка.
Та багато хто не хоче конфліктів, воліє мовчати. Та, повірте гіркому досвіду – будете мовчати – заклюють вас дурними заувагами і псевдо критикою і підете ви із сайту, як талановита поетеса із Полтави Юлія Стиркіна, яка ні за які гроші не хоче сюди вертатися, поки тут є Олександр Сушко – люте заздрісне, чорнороте пугало, яким скоро почнуть матері поетеси своїх пишучих малят лякати: не будеш слухати мене, то віддам тебе упирю Сушку на розтерзання! І дитина з жахом прокидається в холодному поту!
Скільки вже його критикували інші автори – Лариса Прокопенко, Тетяна Левицька, Серго Сокольник (нещодавно навіть прозу Сушка розгромив, хоч у прозі, як на мене, Сушко вправніший), СонцеМісяць та багато інших.
З нього, як з гусака вода. Обтрусився, і пішов далі своє чорне діло робити.
Ось його повчально-гнидявий коментар:
Та яка різниця - бандура чи гітара, чи інший інструмент? Дивися ширше: тут ідеться про загальну проблему, яка уособлює українську лірику. Сусальне золото у кілька шарів для справді гарного непотрібне. Ця зайвина ріже око естета. І додає мені наснаги писати іронічну сатиру. І нічого поганого в тому не бачу. А ти злишся. Нащо? Та посміхнися урешті. І повір: я тобі не ворог, а найщиріший друг. А те, що люблю перець - не страшно. Всі ми різні, і смаки у нас різні.
Пиши на мене сатиру, гумор, іронію, що завгодно. Я не ображаюся.
Та послухати – Боже, святий янгол із небес!
Справді – мед справжньої української лірики – не для Сушка. Він народився, вимащений у дьоготь, як не у щось значно гірше, то й прагне у кожну бочку меду додати свою гидку ложку дьогтю. Та вже того дьогтю стільки, що вже все помінялося місцями на сайті - гнидявої псевдолітератури вже бочка дьогтю, яку вже не може врятувати ложка меду гарної традиційної української лірики, яка в ній зосталась!
А ми сидимо, опустили вуха, а нам ллють помиї на голову. А ми кажемо: не лийте в одну точку, дорогий пане Сушко, розбризкуйте, розбризкуйте!
От він і радий старатися, розбризкує. А ми мовчимо і ходимо в оцьому, з дозволу сказати – забризканні!
Не гидко вам, люди? Не набридло ще?!!!

Щиро Ваш
Ярослав Чорногуз


А ось коментарі авторів під зверненням Чорногуза. Згодом дехто почав танцювати під його дудку - щоб не чіпав. Щоб не скуб, щоб розкошував на сайті писун. Бридко, всі принишкли.
І лишилася сміливою лише я - Залізняк. То воює Україна з Росією, а на сайті лише я тримаю оборону? Справжня українка, позбавлена мімікрії. Не для Сушка зубів мої тиглі, тому гнидливий казиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-16 20:40:24 ] - відповісти

Шановна редакціє, дозвольте Вам зацитувати Ваші ж слова:

адміністрація розуміє під "творчістю" спроби доброчинства, в нашому випадку виражені поетично.

Де Ви бачили творчу доброчинність у творах О.Сушка? Навпаки, завдяки його псевдодоброчинності із сайту пішла Ю.Стиркіна, ось не видно вже Світлани-Майї Залізняк, яка вичерпала усі аргументи, певно, у щоденних битвах за справедливість. До процесу цькуання кращих поетів долучився Ю.Ереміт, в результаті його "доброчинності" творчої із сайту пішла одна з його кращих авторок Любов Бенедишин.
І все чому? Шановний Серго пропонує встановити правила поведінки на сайті. Певні правила уже існують і ми усі їх дотримуємось! Але правила цькувати кращих немає. А тут це правило застосовується на 200 відсотків.
Точніше - бої без правил. Сам Сушко признався, що нещодавно простудіював Нікколо Макіавеллі. Для невтаємничених поясню - усі засоби добрі для досягнення мети, що він і застосовує, нерідко з успіхом. Ось уже скількох авторитетних авторів нема на сайті. Рівеь майстерності загальний знижується, а тут ще й допомагають його знижувати.
То які правила годяться для Сушка, для вбивці талантів? Санкції тут потрібні, для нього годиться тільки одна - позбавити його можливості тут публікуватися і розливати бруд навколо, я так вважаю, а Ви?
Скажіть в чому причина Вашого, такого поблажливого ставлення до цього автора?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-16 20:56:05 ] - відповісти

Ларисо, Ви правильно говорите, що є люди, яких Важко навчити бути вічливими. Моя бабуся говорила, що світ людини у людині в його поведінці і відношені до інших, його бачення світу. Ми ж тут не намагаємось когось примусити себе любити, хоча б поважати. Ви знаєте, мені зараз поезія Мироховича здається не такою брудною, як та, що чіпляє своєю творчістю і вбиває особистість. Ми на спільній тириторії і хотіли б того, чи ні повинні виконувати правила ПМ у відношені толерантності і поваги. Тільки час може сказати хто чого вартий. А висміювати це найпростіше. Чому б не шукати інші теми, розширювати свій потенціал у нових жанрах поезії. Ми із-за чвар втрачаємо найкращих поетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-01-16 21:30:47 ] - відповісти

Таню, саме Мирохович навчив мене справжній чистоті і відповідальності за своє слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-16 21:14:15 ] - відповісти

Таню, щиро дякую Вам за небайдужість. Я гадаю, ми всі цього прагнемо: займатися творчістю і сіяти розумне, добре і вічне... Але якщо людина уражена хворобою усіх критикувати і висміювати, де треба і не треба, займається цькуванням кращих авторів і контрпродуктивною діяльністю,то тут уже потрібне хірургічне втручання чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-16 21:45:28 ] - відповісти

Поживемо побачимо, Ярославе, мені здається, що зараз саме є можливість домовитись про мирні відносини, бо прощення людині властиво. Друзі повинні порозумітися, я на це сподіваюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-16 22:04:42 ] - відповісти

Ні, Таню, на жаль, миру тут не може бути, як не прикро про це говорити. Адже ми вже, завдяки Вам, пробували миритися із Сушком. Як тільки він відчув послаблення, все почалося спочатку, знову полетіли словесні камінці у інший город, і Ви це знаєте! Людина визнає тільки силу, на жаль...


Отже, де сила власника сайту.....де модератор, редактори...
Вкотре мені неприємно усвідомлювати, що українці такі пасивні.
Пристосуванство перемагає? Нишкнути і терпіти упирів, образників, писучих графоманів?