Живильним дощем напува
Щороку негода осіння -
І знов зеленіє трава,
Вклоняючись їй за спасіння.
Гуманна пора дощова!

І поки шукав я слова -
У них оспівати Ла-Нінья,
Підмога прийшла теплова -
Летюча, немов ескадрилья.
Такого хіба не бува?

Та поки писав про тепло,
Про піковий спад холоднечі,
На жаль, і воно відбуло
В місця африканські й лелечі.
І близяться, наче на зло,
Часи снігової картечі.