Отж, вечір бадьоро обривається з ритму. Вуличні пси повагом конвоюють бродячих туристів. Пакуються букети в ранкові газети, пахкотить свіжозмелена кава яку тут одразу й варять. Типажі виходять на шпацер. Гуляють & цілюються, полонези Огінського, що не крок, димок цигарок із ментолом. А просто за рогом в когось вже вивертають кишені, або ще трощать склотару, випорожнюють сечові міхури. Там свої граффіті й герої окремі. І незабутній салон краси бордельного левела запалює сяйва в вікнах нумерів, тай розстелює простирадла, за деякий час таки засуває кляті штори, а неподалік дотусовують гурії, про яких однотипні цинічні стегна, запаморочливі обцаси, інфантильні молочні залози, лаковані шкірянки, ліниве обсмикування довгих зачісок. Проповзаючий транспорт, чим кошмарніше тачка, тим драматичніший з неї лунає реп. Трохи ще далі за рогом узагалі марокканський квартал, там і окремий локальний фест-фуд, пахкотить свіжозварена куркума яку тут одразу й мелять. Полюбляють пошвендяти всякого типу расисти & діляги лівацькі, в чаді численних кальянів. Здаються в оренду навіть кладівки і то погодинно, а то й похвилинно. Содом-енд-Геморр джойнт-сток кемп-нí. Оксамитовий, мася, сезон, еротичні ох—хо, неврози

Хамфрі Боґарт, біля ломбарду, із кількістю котрих конкурують хіба алкомаркети, сідає в таксі, через деякий час з’ясовуючи, що його везуть не зовсім туди, куди домовлявся. Але йому всеодно в принципі. Гуляки на тротуарах трохи не танцюють, працівники пруть на автопілоті, вандали собі на розслабоні. Патрулька сюди навідується зрідка, головним чином, напередодні значніших держсвят. О вже ці зацентрові житлові масиви, промзони, металобази. Прикупити цигарок in loco із відчуттями відтінку авантюри. Посони гинуть за желізом. Кажу, там в них є чоткі канали. Зара, в оцій локації, трохи тре чекати. Скрипаль, крає повітря мов штурмовик, утім осміяти цей плач жодному й зась. Само собою запросто надбати, чи надибати ворогів—та будь-який привід. Дрібна решта від тебе зляже на рамена вишибали, й під ноги трохи не танцюючих гуляк тротуарних, чи на крайняк поїде в дубáрну трупарню. Ще поки триває катання в таксі, Боґи непоспіхом поймає намір витягнути з кишені незмінну зіппо, раптово й натомість виринає на сцену розочка з кришталевої карафки, взята незвісно де. Водій-таксист реагує блискавично & знаменито, водночас тиснучи на гальма й ховаючись підкермо. Автівку заносить й кидає розвертаючи градусів так на сто. Боґи артистично прикидається таким, що знепритомнів,

таксист-водій вистрибує в ніч, сповнену протягів неонових. Боґи сповзає щільніш долу, поки шибки авта страхітливо й лунко розстрілюються з автоматичної зброї солідного калібру, дехто з перехожих ахкає-зойкає. Жи знову не схтіли ділити щось бразилійського типу імпорту, тоті бандюгани. Або раптом теракт. І повзе інтригуюча павза. Боґи живий егеж, на хвилинку заскочений, але на спантеличення не претендуючий. Ребро його долоні змітає скляне кришиво із лацканів, його пальці поправляють вузол ділової краватки, його примружений погляд прискіпливо обстежує незамінне унформно-фірмове борсаліно. Помилка це чи що інше, але вибратися на вільний тротуар бажано-терміново. Потім буде смисл передзвонити за секретним одним номером, а там ще опісля може й послідкувати за деким. Поблукати під туриста вуличками, що гостинні й не стовідсотково. Спожити якого азійського мовчазного фест-сі-фуду. Помиловуючись там, чи сям, із клієнтками в пошукові—на кінець, може й підстрелити декого—мож і декількох—діючи в рамках самозахисту, залежатиме. . . Звісно ж, Боґи лагідно всміхається панянці з мопсиком, за якою назирці ординарний екс-сексапільний маніяк &

Вам би, гадаю, мала сподобалася одна інсталяція, в потаємнім запросто місці & якби зненацька Вас зацікавило. . . Не вислуховуючи злидаря, що надалі вициганює якщо не цигарку то бодай 40 копійок, недоперепій-бо, з релаксною байдужістю роздивляючись на тривіальні вивіски й вітрини, за котрими відбувається теж багацько всякого. Сирени інкасаторів через армагеддонський алярм невідкладної медбригади контрапунктами симфонічної стихії вечірньо~зіркової. Сотні тисяч неявних голосів із усіх усюд, що моляться мовби торгуються до своїх кумирів ймення їм легіон, здебільшого аби лиш тільки торгнутися. Майже кожен прохач ладен офірувати причетній кумирні жертви, жертви, й патетика о цім саме кадансі особиста й окрема. Ще нагадуємо про инших, тих, кому незле чується цеї саме пори, котрих навряд задуриш літургіями, голограмними підсвітками, фейєрверками порожняковими, зигзагами й демаршами епік-алко, та бо. Обізнані стосовно ночі й до наступної ночі, залюбки. А щодо інцидентів, так це мало кого влаштовує, коли ліхтариком в самі окуляри, із тупо випитуванням & ніяк достоту—якихсь немудрених очевидностей, задля висновків дедальше спонтанніших, да все давно ясно зрозуміло, але шо тепер, пане мусор. Тоість на ділі все це зовсім не так було, таки да, було, я же кажу — —