А графомань сьогодні - не харам,
Брудне письмо буяє, наче маки.
Казати, що написане мура -
Нечемно. От народ і ставить лайки.

В ціні фальшивий склад, словесний прах,
Навзаєм полонезу - тинди -ринди.
А я, глупак, неначе той монах,
З думками наодинці звик сидіти .

Пора під хмари! Іскри з-під копит!
У саквах - зошит, ручка, самогонка.
Не чує вухо вереску товпи
І обрію в димах не бачить око.

Холодні скелі - ось моє гніздо!
Гарячу музу взяв собі за жінку.
А за плечами мнеться парадокс
І тишею освячує сторінку.

Ґвалт оплесків і шмаття похвальби
Не благо для митця - отрута вбивча.
Черпаю піднебесну голубінь -
Готую фарби Рубенсу й Да Вінчі.

28.10.2019 р.