Коли сніг замітає море і скрип сосни
наслідить у повітрі глибше, чим саней полоз,
до якої синяви вічі можуть дійти? на які тони
тиші вповає байдужий голос?
Даленіючи зовні безвісти, світ сповна
поквитає з лицем, як зі бранцями мамелюка...
… так молюск фосфорує з океанічного дна,
так мовчання в собі тамує пориви звуку,
так вугліє сірник, щоб допекти плиті,
так стінні дзиґарі, моря по цей бік, збою
серцебиття вторуючи, надолужують у ході
на тім ходою.



-------------------------