Оце написала, і більше від мене ні слова цьому нечемі. Хай телесується між тими коментарями сам. Ніколи цей чолов'яга мене не цікавив. Його оцінки моєї фігури чи поезії - мізерні, неадекватні, мстиві. Є такий тип чоловіків. "Не знаю...не читав...не бачив... але - провінційне... погане". Хоча захоплювався творчістю прилюдно - і чекав від мене знаків пошанівку. Не виправдала сподіванок. Буває... треба лишатися ЛЮДИНОЮ, а не обертатися на заслиненого мстивця.
Багато честі. Гаяти час на такі марноти не буду. Мені не цікава ця вистава знудженого незнайомого пана.
Дає мені назвиська, провокує. Чого раптом я "імперіалістка"? І що таке Русь і Росія знає авторка такої непересічної інтелектуальної поезії. Хизуватися лавреатством (організатор таки в Росії... не в Конотопі чи Білопіллі) і мене називати так... Про пацифізм на ФБ ось недавно писала.
Не знаю, хто допоміг склеїти клаптикову ковдру... адже ті коментарі АВТОРКА СТОРІНКИ, ДЕ БУВ ВІРШ ПРО ПОЕТІВ, ЩО ПІШЛИ З САЙТУ, видалила... Була Вікторія "страшенно вражена" його випадами-коментарями.
Пише Сергій, що не горять.
То в сховку знайшлися? Таке значуще та приємне? Поколядувати Гупало прийшов.
Вироїлись із попелу сайтового сміття-контенту. Дочекався нагоди пропіаритися на Різдво. Чи доречно?
Модератор - за такі публікації? Я обходила Гупала десятою дорогою. Сам мене на чужих сторінках "ловив", писав услід.
Про мій творчий інтелект не ображений (на його самозакоханий закид "у мене - поезія світового рівня, а ти - провінція" років 6 тому відповіла) Гупало має розмислювати, а зібрання моїх творів свідчить. Світового рівня? То світ вельми широкий, розминутися можемо. Перейматись творчістю - власною - оце наша місія.
Я презентую свій потенціал неустанно.
"Птахокардія", 2015, вагома книга. У анотації - досконала поезія. Для знавців української мови, письмо метафоричне, не для бевзнів. Все опаперене - зібрання творів доступне.
Замовляйте, платіть 200 гривень, отримаєте - відкривайте - і осягайте.
Якесь фото з відпочинку, там я у фалдистій сукні, розглядав, міряв висоту персів... Наче я мушу відповідати його запитам. Поет не має статі і віку! Є творчість.
У моєму статусі така нав'язлива увага пана Сергія з Волині не лестить... назвала галичанином, забанила... крізь шпарку (чи не клоном? сам нікнеймів не визнає за достойних спілкування) ФБ прочитав допис мій свіженький... побачив, що я реагувала...на "пацифістку-імперіалістку". Хм... Та він же мігрує, у прозі описував заробітчанства епізоди... може, Галичина тепер місце дислокації.
То він ловив мої репліки, писав "як невизнаний геній невизнаній генійці"... нудився без мене на сайті, коли я лишала на деякий час... Визнали мене, порадів би за Майю.
Ось я.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1572857026108796&set=a.1572855162775649&type=3&theater

Креативна, дивіться, хто не бачив.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2833016783426141&set=pob.100001535411743&type=3&theater

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2381082

Тепер уявляє мене - яскраву, сміливу - вже не стрункою 22 річною... є таке давнє фото на ФБ у мене... а тілистою, та хоче позбутися мрій про стрічу, на яку я не погодилася. Психотерапевти радять такий прийом, щоб відвернуло. Уявити предмет обожнення чи пошанівку гіршим, аніж є.
Авжеж, фітнесую, працюю над фігурою. І у 56 на 45 виглядаю. А він сам - ходить у фітнес-клуб? Бо чоловіки теж втрачають тонус, смак... глузд...
От я слідкую за собою, п'ю гінкго білобу, не палю, не вживаю міцних напоїв.
Подаючи коментарі, які люб'язна, мудра пані Вікторія Торон видалила - бо шокована тим, що дозволяє собі Сергій Гупало... чого саме хоче автор сайту?
Я не моделька. І реагую природно: забанила. Так з усіма нечемами робила.
У відповідь на образливі коментарі, перебуваючи на чужій - не його, сторінці, назвала такого жевжика "огидним". І солдафоном, що гупає чобітьми сайтом...
Таке виносити на люди?
Це прояв садомазо?
Тримати мою репліку на сторінці 6 років поспіль, колекціонувати коментарі... Колись автор сайту Лесь назвав його "козлом". Гупало те зберіг.
На сторіночці пиріжкової поезії, де розмай випічки, Гупало лишає "ляляляля"... Де поезія вартісна?
Творча криза.
За 9 років я не раз споглядала гарикання Сергія на інших жінок, чоловіків - авторів ПМ. Кожен проявляє себе, тут вільгота. Ми забанюємо, нас банять... боязкі чи окремішні. Заради спокою.
Поради його - нишкнути, обирати закапелки... мені не потрібні. Виживати з ресурсу яскравих тут звично.
Чи буду коментувати вибірково - зрідка - на сайті, чи піду - це лев'яча моя натура сама вирішить. Вдавати шляхетну чи бути нею? Я такою є, але з чемними, ввічливими. Хто дозволяє собі випади, отримає відпір. З адекватними авторами я спокійно спілкуюся.
Я - іронічна, поміркована пані. Зібрання творів під справжнім прізвищем Гупало не замовляв. Тасувати рядки - це вже маячня. Чи зрілого віку чоловік не має цікавіших справ?
У святковий день пан Сергій на ПМ публікує те простирадло словесне.
Кому це потрібне? Он пише, що подобається жінкам і чоловіки хвалять, як канонічного... То навіщо ж моя увага?
Можна спілкуватися, якщо згода обопільна, з іншими, близькими по духу.
Після моєї відмови стрітися він написав, що спілкуватися віртуально нема сенсу, бо я не погодилася.
А з іншими я підтримувала листування... з молодшими...старшими.....
Невже поети конче мають бачитися... віртуальне спілкування теж цікаве.
На моїй сторінці тут адреса.
Кому потрібні поради, думка про поезію... пишіть, не соромтеся.
Запрошуйте на виступи в міста, на радіо. Я не зачинилася у вежі самодостатності.
Але нахабам у вежу творчу - зась!

Завійне

1

Раз відмовиш, двічі скажеш...
Ну, а потім понесе
і симпатиків, і пажа,
і замурзаних гусей.

У жахливість не повірить
флегматична фея Ню.
Заміни шовки, шарніри
на мережану броню!

Лементить зелена моська
аж на кумполі слона...
Сохне вежа вивилонська.
Гам...
Торгівля виносна.

2

Босі мавки-чагарівни.
Метр - сивіючий орел...
...........................
І полельом-лельом, рівно
стежка з бучі - до джерел...

Там лелека, жабенята,
дім Телесика, човни...
Сушить неня зимну м'яту.
Біла казка - з пелени...

2020