* * *
Творчість, поезія, пісня, рідна мова, Україна!

* * *
Боже! Благослови мою землю! Благослови Україну!

* * *
Я молитися не перестану – за віру.

* * *
Моя душа давно належить не мені.

* * *
Завжди з Неба сподіваюсь на підтримку.

* * *
Свій світ уявляв і усолоджувався ним.

* * *
Світе! Дякую за сумніви... без сумніву.

* * *
Сергій – найулюбленіше ім'я, найпокірніше з усіх.

* * *
Я ніколи не зневірююся у житті.

* * *
Не виходить легко – треба труд трудить.

* * *
Спокій не мені відомий і корисний.

* * *
Тільки до за́сідок я не піду…

* * *
Не боюся потонути – живу на глибині.

* * *
Не все побачу, але усе пробачу.

* * *
Я згадую катів, як дорогих людей.

* * *
Поспішаю жити, дружити, любити, усім дорожити.

* * *
Моє велике щастя б'ється у скронях.

* * *
Щастям упиваюся, я тішуся вином провини.

* * *
Усім, кого люблю, я винен знов.

* * *
Моя вина – на всіх одна любов.

* * *
Любові я серце віддаю і кров.

* * *
Серце коханої б’ється у моїх грудях.

* * *
Я – теплопалкий, а у залишку – достаток.

* * *
Продам білий світ – куплю собі крила.

* * *
Дай, я буду таким, як хочу...

* * *
Пишу. Я пронизаний запахом свіжого чорнила.

* * *
Іду крізь дощ, ноти падають навколо.

* * *
Комусь – усе життя, мені – лише година.

* * *
Збіг, як дощ, у долину мрій!

* * *
Як немає птахи – і пісень немає.

* * *
Що взяв на дні – наверх віддам.

* * *
Не можеш поліпшити моє мовчання, мовчи!

* * *
Я все віддав, нема чого втрачати.

* * *
Я вірю у крила свого листоноші.

* * *
Очистив любов я свою у спокою.

* * *
Я знав любов – я долею розпещений.

* * *
Живу, як Бог, після смерті земної.

* * *
Повеліваю – жити і з біллю – розлучатись!