Коли життя ховаємо у фантики,
У кольорові і яскраві папірці,
У пам'яті зав’язуємо бантики,
Аби дорога не вела на манівці.

Веселі і щасливі дуже радісно
Юрмою ідемо по битому шляху
І поглядаємо на долю заздрісно,
Яка на обрії очікує мету.

Ми окуляри робимо рожевими,
Аби озвучені побачити казки,
Не помічати, що були дешевими,
Нові у фантики замотані зразки.

Бо не буває порожнеча цінною,
А кольори ядучі омиває час,
Коли душа не буде фальші вірною,
Омана папірцями не огорне нас.
2020