Тендітно-мила і струнка
крокує жваво по алеї,
тримає зонт її рука –
земна, прекрасна галатея.

Чарівна осінь навкруги,
кружляє в танці жовте листя –
відлуння літньої жаги,
червоне, риже, золотисте…

Дощу симфонія звучить
під перестук її підборів
і не змовкає ні на мить
стакато у осіннім хорі.