"І він йому сказав". "І він йому
сказав". "І він сказав". "І він довірив".
"І він сказав". "І він". "І він в пітьму
вдивився і сказав". "Слова на вітер".
"І він йому сказав". "Мов, позаяк
сказати "той сказав" удоста просто,
він сам сказав". "І він: "на добрий гак
подробиць", він сказав, в сказала доста".
"Один сказав, і другий теж сказав".
"Сказав гріхи оддай сказав веригам".
"Сказав сказало сам на стіл постав".
"Сказало тхне однак татарським ігом".
"І він йому сказав". "А він зв’язав
і свій сказав, і той, якого ради"
"і він сказав". "Як той колись сказав".
"І він йому сказав, що мав казати".
"І він сказав". "Отак булигу в став
пожбурюють. Круги – один, чотири…".
"І наче – той же круг, що "він сказав",
та радіус у круга ніби ширший".
"Сказав – і коло". "Сказонув – кільце".
"І ось його сказав уткнувся в берег".
"Дав сказаному ляпаса в лице,
одтам вернувшись". "Жадної з Америк".
"Сказав"."Сказав"."Сказав"."Сказав"."Сказав"
"Суть потягу"."Суть клепки – стики рейок".
"І він сказав"."А він сказав, і – вмент,
сказавши, щез"."Сказав, в кінець перону".
"І він сказав"."А раз сказав – предмет,
зголоситься він сказаному ону".

"І він йому". "І він". "І він йому".
"І я вважаю вечір розпочатим".
"І він йому". "І все воно тому,
що обома плекався спільний задум".
"Він, власне, щось питав"."Він відповів".
"А потім навпаки"."Не раз, не двічі".
"Зазвичай, доста просвітів між слів".
"Цілком – для звинувачень у дволиччі".
"Він ким (йому) доводиться йому?"
"А є такі стосунки у природі,
щоб непідсудні так були уму?"
"Не кревні хай, а щось у цьому роді?"
"Чого не добере ні суд, ні зал!
Нема у окулярах суддів скелець".
"Він хто йому?"."Сказав, що зі сказал".
"Не свекор, але є на що опертись".

"Дім громіздиться. Лона темноти.
Два лики сполотні. Східці затхлі".
"Вони не тут"."Кажи, – де їх знайти?"
"Казали, що у він-йому-сказалі".
"Громаддя дому. В шибі силует.
І гомін – з-під склепінь немов вокзалу.
А тиша тут бува, урешті-решт?"
"Коли потрібно він-йому сказалу".
"Сказала потребує і вона".
"Еге ж, як і сказал – часина она".
"А час хіба сказал не поглина?".
"Жаскіше, чим анафема з амвона".
"Гадаю, тиші лячно вкупі з ним?"
"Ба, ні; у часопросторі предмету
себе чергує тиша не з одним
сказалом, потураючи інцесту".

"І це – понука діяти?" "О,так.
Умовою стосунків є натхнення".
"Вони умовкнуть якось?" "Ба, ніяк".
"Гучні, як імена у нас, напевно".
"Так, імена – це мови концентрат.
Вони не допускають перенесень,
підміни, перекручень і утрат".
"І це понука до питань і звернень".
"О, безумовно! Це, передусим,
ухильності прямило в мовнім гулі".
"І горе тим, що нехтувати цим
з позицій особистости"."І, чулі
до Сказаного Ним, і назворот,
в церковному притворі діти мовби
умовклі, ми сягаємо висот,
осяжних до усякої розмови".

"Що вам наснилось, Він Йому Сказав?"
"Ми – лікарі"."Анумо, крок за кроком".
"Мені наснився океанський вал.
І снилось море". "Ба, яким це робом!"
"Він ніби і забув: ані гаїв,
лисичок"."Та якби!""Якимось чином".
"Та ні, він за обох і відповів".
"Ба, чином аніяк непояснимим".
"Я бачив сонми сутінкових вод
ясніше неба ясного. Увесь там
так само ясно бачив горизонт".
"І це подібне пострілу дуплетом".
"І гребні, ніби гриви жеребців,
і втоплі колісниці вавилонські".
"А не було там, знаєте, гребців,
утоплеників?"."Я не Айвазовський.
Я бачив тільки пінні гребні хвиль.
І берег був – дугою, як підкова…
І Він Сказав, усміхнений, відтіль
скидавсь на Горбунова, Горчакова".


----------------------------------