1

Морозний вечір.
Мости в тумані. Инколи, зі грота
на даху Біржі зуб’я буцім клацне.
Cказ холоднечі,
пусте, відлюдне перехрестя. Рота
матросів з ліхтарем іде із лазні.

В глибинах ростру –
ворони кашляння. Нагі дерева,
що копії шкільної діаграми
легень – зі двору
чорніють гнізд кавернами. Їх мрева
шугають геть від газової лампи.

Ріка – як блузка,
на ліхтарі розстібнута. Ні шатер,
ні бань у млі. До статуй даху, подаль
куриться люстра
блідої повні – вершник-імператор
у паморозі осріблив свій профіль.

І барку в світлі
самітнім одного вікна в Сенаті
тло льодяне в норд-ост перекосило.
Двірці заціпли,
і ждуть весни щоніч їх колонади,
як ті плоти на Ладзі буксира.

------------