Допекло, ще і як допекло…
Що буває несила терпіти.
Не зупинимо лихо-зело
Не пробачать онуки, і діти.
І земля не пробачить ганьби,
Рясно кров’ю Героїв полита,
Хто поклав на вівтар боротьби –
Найдорожче, а міг би ще жити...
І Всевишній уже не простить
Нас розгублених, раптом безкрилих,
Що сміливо ішли до мети,
Та забракло відваги і сили.

31.10.2019р. Надія Таршин.