Мандрівник, зрештою, зупиняється на нічліг.
Чесняга-блондин не вдаряє у грязь лицем.
Селянин озирає дерева
і зачиняє хлів
на останній сторінці
книги
зі щасливим кінцем
Означені попередньо горі сузір’я крапають на
зачинені вікна, на примружувані повіки.
...У першій главі дерева
німіють біля вікна,
у лікарняній палаті б’ються, мов птахи, крики.
Часом кінець роману припадає на день.
Учений відкриває вікно, жадаючи відкриттів,
тамтой мандрівець
поготів уже казна де,
другорядні герої для стрічі чекають на перерив.
Економіка стабілізується,
соціолога не гризе сумління.
Перед елегантними барами
сяють скромні автівки.
Війни закінчені. Росте нове покоління.
КОЖНА ЖІНКА МОЖЕ
ПОКЛАСТИСЬ НА ЧОЛОВІКА.

Блондини тлумачать відмінність
межи добром і злом.
Всі дерева – опівдні – селянину дають передих.
Усі літаки щасливо
повертаються на аеродром.
Усі капітани
на обрії бачать берег.

Дурні розумніють. Брехун покутує гріх.
У пройдисвітів, зрозуміло, чималі скрути.
…Якщо в першій главі хто і зважується на крик,
то в тридцятій, авжеж, нічогісінько не учути.

Сексуальний ентузіазм. Усуспільнений оптимізм.
Гарні епіграфи з віланел, сонетів, канцон, поем,
напівдетективний сюжет, суто життєвий зміст.
…Надішліть і мені цю книгу зі щасливим кінцем!
--------------------------------------