Змішалися види:
сучасність і давність.
Євреї-хасиди –
це спогад чи явність?
Чи, може, примара?
Чи правда пречиста?..

Юрма, наче хмара –
по вулицях міста:
то суне, то плине –
пихата, мордата.
Дивись, і поглине
все місто орда та! –
велика, безлика,
шалена і падка…

Могила цадика –
це яв чи здогадка?
Чи виклик? Чи спомин? –
Ідеш бо чи їдеш –
там вереск, тут – гомін,
хасиди і ідиш.

Ґелґочуть чужинці
кошерно і чисто,
гуртом й поодинці
залюднивши місто.
Мов з гір у долини
пливуть в усі бо́ки
пейсаті лавини,
кіпаті потоки.

Не стримать огрому –
штовхають у спину.
Розгулу бучному
немає упину.
І зріє вже намір
від зла і обриди…
Там клекіт, тут – гамір,
іврит і хасиди…

А де ж Україна,
повага і шана?..
Слов’янська країна
і … день Рош-ха-Шана.

14.06.20