Ховали воїна в селі.
Стояла мати ледь жива.
Дружина стомлена – в жалі,
і діти плакали малі,
і хтось якісь казав слова…
А в полі ще ішли жнива.
Кружляли в небі журавлі,
і, мов розпука вікова,
висіла хмара грозова,
і вився прапор на шпилі…
Ховали воїна в селі.

Ховали воїна в селі.
Витав кадила сизий дим,
свічки́ мигтіли ув імлі,
і, мов жарина у золі,
під ликом жевріла святим
лампада вогником рудим…
Стовпіли люди, мов кулі́,
й над тілом стилим і блідим
ридав понуро побратим
з безмежним горем на чолі…
Ховали воїна в селі.

Ховали воїна в селі –
Героя, що віддав життя.
Десь у пекельному жерлі,
ув Іловайському котлі.
під канонади і виття
він впав навік у небуття, –
сконав, мов квітка на стеблі…
Отець-Господь для всіх суддя:
комусь – кляття і каяття,
йому ж – хай спокій у землі…
Ховали воїна в селі.

23-24.10.21