До ранку не спала:
Кришталь рахувала –
краплинками,
А зорі сміялись.
Мені дивувались –
хвилинками.

Аж врешті принишкли,
Й поглянули вниз, зачаровано,
І море зі скла упіймало
їх погляд здивований.

Зіркові сережки на хвильки
вляглись чароїтами,
І місяць на них погляда
ланцюжком оксамитовим...