Всі звуки порожнім відром гуркотіли
Цією розмовою втомленим тілом.
Протести від розуму надто невмілі
Ставали словесно-картечною ціллю.

Набатом відро відбивало щосили.
А час дзвонарем ледь посмикував жили.
Ще вуха повітря не зовсім зів’яли,
Як решток мого розуміння не стало...
29.08.09