- Мені - найбільший персик! – проказав
Спітнілий чолов’яга в окулярах. –
Чи є в кіоску вашому вода?
...Із пляшки персик вправно поливає.

А я стою під бризками... Мовчу.
Мені б картоплі та лимонів кілька.
Пішов жантильно, повагом товстун...
По ліву руку – миловидна жінка.

Обом – за сорок. Хто вони? Куди
Веде інстинкт чи почуття – не знаю.
Той чолов’яга з персиком – рудий –
Так пріапічно жінку обіймає...

Помитий персик ще чекає губ.
Сміється жінка, смішно морщить носик...

Лив зранку дощ. Калюжами іду –
Збирати в чорнобривцях абрикоси.


2009