Я молилась на тебе тихо
В потаємних душі глибинах.
Вечір поруч стояв і дихав
Просто в груди хмарині синій.

Я молилась на кожен дотик,
Кожен погляд, що тік крізь мене…
І душа вилітала з плоті
Ген – на поклик очей зелених.

Я молилась на тебе… вітром
На твій голос чимдуж летіла.
Ти ж дощем мене просто витер,
Як болячку зі свого тіла.