А я божевільна…
Бо ти того вартий…
Я знов полонянка
Сердечної варти.
І що мені осуд,
І людськії сміхи –
Згорю без остатку
У безумі втіхи.
Бо я, Боже, вільна!
Бо він – того вартий!
Отак добровільно
Здаюся під варту.