Не досить сонця, як у серці тьма
усе закрила: небо і дорогу.
І ти ідеш по світу як німа –
без посмішки, без імені, без Бога…
І дихає в тобі пекучий біль,
і страх з’їдає душу так безжально,
коли вбиваєш Бога у собі,
бо ти - іще така велика тайна.
Боїшся невідомого, а ніч
не гає часу – стелиться під ноги.
Не бійся усміхнутись, бо на дні
душі твоєї – вічне сяйво Бога.
Не бійся жити!
В пошуках пригод
шукай себе, вичитуй як скрижалі.
Душі потрібні подвиги і гарт,
бо в темряви їдке і гостре жало.