Не дивись так на мене ласо,
Наче кіт на маленьку мишку,
Не облизуйсь, як пес на м'ясо,
І не мрій затягти у ліжко.
Не до шмиги мені твоя харя,
Не зварю тобі борщ на кухні -
Кип'яточком хіба ошпарю
Й закричу в істериці: «Здохни!»
Зрозумів, нарешті? Чудово!
Ти - герой не мого роману.
Ще не втратив від жаху мову?
Бо твоєю - ніколи не стану...


20.06.2011 р.