Світлини любові cховаю надійно
між буднів, нудних і марудних…
Себе почуваю – в оковах сумління –
немовби на лаві підсудних.

Картайте мене за небес велелюдність
і часу ходу безупинну!
У Вашому щасті – мою неприсутність –
не майте мені за провину.

Я Долю благала свій вирок змінити.
А Доля – жорстока й лукава:
Ви маєте право
мене
не любити,
любити – не маєте права…

2004(2011)