коли наша крихка механіка
неможливості_жити_порізно
розхитається до перевтілення
у марудність досадних збоїв
полетить на тривожний дзвінок швидка
і з діагнозом пусто_і_совісно
забере мене у відділення
переливання любові

дистильована тиша навчить як воно -
засинати під цвілою ковдрою
ненароком як це звичайно
і буває в сльозливих кінах
скаже медсестра злякано
після обходу ранкового
лікарю, ми його втрачаємо
його пульс критично спокійний

і збереться сивий консиліум
який про любов знає все(майже)
сперечатиметься тактовно
про вплив часу й душевну саркому
і що тут наука безсила
а ти увійдеш і скажеш
я не можу без тебе так довго
пішли додому