Якби ж я знала, що любов – така!
Гірка. Солодка. Як гроза – раптова.
Вишмигує навколо літака.
П'янить й страшить, немов розходи грому.

Якби ж я знала, що для щастя мить –
Це вічність ціла. В ній - згорю й воскресну.
Раніше обняла б тебе крильми,
Як птаха обійма блакить небесну.

Якби ж я знала, де тебе шукать!!!
В яких світах, серед яких мелодій.
І що найбільша серцю благодать-
Це падати в твоїх очей безодню.

Якби ж я знала й ти раніше знав,
Що всупереч всьому зоря щаслива
Зійде для нас, і в променях заграв
Любов впаде, немов травнева злива.

III-VI.2012