Десять тисяч і всього один забіг
зостався.
Несподівано Бєскудніков Олег
зазнався.
Каже, хворий, бюлетеню, впав із сил -
і згинув.
Ось тоді мене наш тренер запросив:
біжи, ну.
Я ж на довгій на дистанції помру,
не охну.
Пробіжу, напевно, тільки перший круг -
і здохну.
Та суворо тренер: Фєдя, так, допе-
трай, зможеш,
Головне ж, була би воля лиш до пе-
ремоги.
Воля волею, як сили є стокрот,
старався,
Я на десять тисяч біг як на п'ятсот, -
та здався,
І підвів усіх, хоч я й попереджав,
не чули,
Бо пробіг всього два кола і упав,
жалкую.
І наш тренер, екс- і віце-чемпіон
ОРУДа,
Не пускати став мене на стадіон,
іуда.
З ним ще вчора ми пили, як братани,
до ранку,
А тепер кричить: "Замінюй ковзани
на санки!"
Шкода тренера, він тренер хоч куди,
та Бог з ним.
До класичної я взявся боротьби
і боксу.
Перестав я сумніватися в собі,
напевне.
Раптом стали ввічливі зі мною всі,
і тренер.


26.09.2012