О що би ти не казала, мовчання твого політ
Лабіалізованій лаві дасть фори в сто Афродіт,
І погляд зелено-сірий за вод неземних опал
Богемніший тим беззвуччям, якому так личить шал.
Римована світу ваба сяйне у летких очах,
Але яскравіша втеча у вільних оцих вітрах.
Жаданого крою обрій, закуті в міста дими,
Ну жодного шансу, хлопче, навіяти інші сни-
И-и! Єх!.. О, така вже доля – вини її не вини -
Красніша мовчанням зору безмежної далини.

6.10.2012